Будинок №38, що на вул. Грушевського, був зведений ще на початку ХХ ст. На автентичність споруди вказує надзвичайної краси фасад та оригінальні двері, високі стіни та ковані риси перил, а ще яскраві та чіткі як на свій давній вік, візерунки на плитці. У коридорі цього будинку своя особлива атмосфера. Щоправда з утриманням такої краси мешканцям доводиться непросто. Як мешканці будинку, який є пам’яткою архітектури, створили ОСББ, з якими викликами зіткнулися та що вдалось зробити за два роки роботи ОСББ «Грушевського, 38» ми розпитали у засновниць правління Марії Володмирівної та Ольги Олександрівної.
- Перш за все, розкажіть, будь ласка, про ваш будинок. У чому його унікальність?
Марія Володмирівна: Будівля є пам’яткою архітектури. Вперше у письмових джерелах будинок згадується у 1906 році.
Ольга Олександрівна: Будинок розташований неподалік від вокзалу, тому до нас часто заходять туристи. Вони розглядають та фотографують будівлю ззовні, двері, сходи та плитку на підлозі, - такі будинки як у нас дійсно унікальні.
- Коли і чому було створено ОСББ?
Ольга Олександрівна: Одного прекрасного дня управитель просто-напросто відмовився від обслуговування нашого будинку, ми залишились одні. Нам було дуже складно створити ОСББ. Адже окрім звичайних формальних труднощів, труднощі викликало те, що наш будинок є пам’яткою архітектури.
Марія Володмирівна: У будинку сім квартир, щоправда із мешканцем однієї із квартир у нас немає контактів, уже кілька років ми не бачили власника помешкання.
Ольга Олександрівна: Ще до створення ОСББ у нас накопичилось багато проблем: ЖЕК, а пізніше управитель, десятиліттями нічого, окрім прибирання під’їзду, не робив. Багато із накопичених проблем для нашого будинку є непосильні у фінансовому плані, але ж потрібно починати щось робити. Ми звернулись у Департамент ЖКГ, там нам порекомендували створити ОСББ та податись на міську програму співфінансування.
- З чого почали створення та робота ОСББ? З якими труднощами доводиться зустрічатись?
Марія Володмирівна: ОСББ – це велика робота. Щоб зекономити у нас нема найманих працівників. Я є головою правління, а моя донька займається бухгалтерією, документальною роботою та діловодством. На жаль, у нас тільки половина квартир бере участь у житті ОСББ, інші – пасивні. Коли ми створювали ОСББ, то мешканці нас підтримували та казали, що ви починайте роботу, а ми будемо допомагати. Зараз більшість наших сусідів кажуть, що ми все робимо для свого задоволення, а вони нічого не робитимуть, бо їм це нецікаво.
Ольга Олександрівна: От ми квіти вирощуємо – то деякі сусіди кажуть, що це тільки для власного задоволення. Раніше біля нашого будинку постійно спали безхатьки, ми взялись за облагородження території: розчистили дерева та кущі, посадили квіти, вичищали самостійно плитку від трави. Зараз не хочеться робити вже нічого цього, бо немає підтримки від інших мешканців.
- Що вдалось зробити за час створення ОСББ? Розкажіть про зміни, які стались у Вашому будинку після створення ОСББ?
Ольга Олександрівна: Ще перебуваючи в складі управляючої компанії, ми розпочали роботу із заміни вікон. Міський голова Руслан Марцінків посприяв виділенню коштів, коли ми замінювали вікна, зараз у нас уже є нові вікна в під’їзді.
Цього року практично в останній момент ми подалися на участь в у міському конкурсі проектів та програм по співфінансуванні та виграли 50 тис.грн. (22 тис. грн. ми повинні були зібрати самостійно) на реконструкцію даху. Нам важко працювати з усім, навіть на конкурс ми подались за кілька хвилин до завершення прийому заявок, оскільки не могли зібрати вчасно підписи мешканців. Ми взяли кошти із зекономлених грошей, які ми збраємо на утримання будинку і таким чином зібрали необхідну суму. Зараз ми чекаємо на калькуляцію. З державними коштами працювати досить складно. Одна із фірм, котра виковала роботи, фактично вже завершила калькуляцію, коли виявилось, що по подокуметах вони не мають права на висотні роботи. Довелось починати все заново і шукати нових робочих. Кожного вечора ми всією сім’єю думаємо про те, як довести все до ладу і шукаємо шляхи вирішення проблем.
- Які плани на майбутнє?
Марія Володмирівна: Мені все хочеться відремонтувати і привести до порядку, але нічого неможливе без відповідних коштів.
Ольга Олександрівна: Біля будинку потрібно зробити огорожу, бо у дворі часто збираються безхатьки, які влаштовують собі тут нічліг та залишають багато сміття.
Марія Володмирівна: Частково і ми, і сусіди робимо ремонти, але наш будинок - пам’ятка архітектури, ми мусимо дотримуватися багатьох норм. Стіни у будівлі дуже і дуже високі, потрібне спеціальне рештування і багато коштів на робочих, - власними силами ми не можемо собі дозволити таких дороговартісних робіт. Ми вже давно намагаємось потрапити до міської програми збереження культурної спадщини. За кошти міста мають відреставрувати фасад. Ми отримали три офіційних листи від міської ради про те, що наш будинок включений в загальноміську чергу на комплексну реставрацію будинків пам’яток архітектури, але через нестачу коштів фасад нашого будинку і досі невідреставрований. Також нам казали, що реставрація будинків пам’яток архітектури є комплексною і включає реставрацію дверей, ми дуже сильно розраховуємо на цю програму.
- Чи потрібно створювати ОСББ?
Марія Володмирівна: ОСББ – це дуже корисна та дієва форма правління. Мені часто кажуть, що ОСББ – це дурниці, але насправді в роботі ОСББ є дуже і дуже багато переваг. Якщо б не робота в ОСББ ми б ніколи не спромоглися поміняти вікна. У нас є допомога і підтримка міської ради. Ми взяли участь у міській програмі проектів та програм, виграли кошти і зараз готуємо документи, щоб відремонтувати дах. Не створивши ОСББ у нас б цього всього не було, за всі роки які будинок перебував у ЖЕКу та у складі управляючої компанії у будинку не проводились жодних ремонтих робіт. Зміни в будинку почались аж коли ми створили ОСББ, краще ніж робота з ОСББ у нашому будинку ще не було. Нам допомагають і консолютують в Департаменті ЖКГ, ми часто звертаємось по допомогу до Михайла Смушака та Геннадія Пономаренка і нас завжди чують, я задоволена, що в нас є ОСББ.